Коли годинник твій північ руша,
І час стрибає із стрілки в пітьму,
В прекрасне тягнеться кожна рука…
Кому?…
Кому віддати буденність свою?
Чужі машини, за вікнами – ніч…
І б’ється серце в нерівнім бою
Сторіч.
ІІ
Якби злетіти… Від зламаних крил
Повітря градом, вітрами шумить.
Під вічним небом гора чорних брил –
Лиш мить.
Лиш мить живемо. Навколо краса:
Біжу по хмарах, від щастя – сміюсь.
У світі творить Свої чудеса
Ісус.
Пр-в:
Відкинуть смуток, і очі відкрить.
Горить зорею безвимірний світ.
Лечу по небу. У серці дзвенить
Політ.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Поэзия : Отцвела сирень в саду... - Николай Зимин Словно день один,промчалось лето
Розовым огнём на голубом.
Осень за окном,а мы ответа
Средь увядших роз всё не найдём.
Может потому,что мы,как розы,
Лепестками розовыми губ
Осенью не можем пить те росы,
Росы те,что к нам с небес текут?..
